- вставність
- (уста́вність), -ності, ж.Властивість за знач. вставний (уставни́й).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
уставність — див. вставність … Український тлумачний словник
дивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. ди/вляться; недок. 1) куди, на кого – що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого , що небудь. || без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. || Підглядати, заглядати туди, де є щось… … Український тлумачний словник
подумати — аю, аєш, док. 1) перех. і неперех. Дійти до якоїсь думки; зробити умовивід. || Розмірковуючи, припустити що небудь. || Скласти яку небудь думку про кого , що небудь. 2) неперех. Спрямувати свої думки на кого , що небудь. || Згадати про кого , що… … Український тлумачний словник
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… … Український тлумачний словник
знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… … Український тлумачний словник
сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… … Український тлумачний словник
хотіти — хо/чу, хо/чеш (розм. хоч), хо/чемо, хо/чете (розм. хо/чте), недок. 1) чого, з інфін., із спол. щоб, як і без додатка. Мати бажання, охоту до чогось, відчувати потребу в чому небудь (в їжі, відпочинку і т. ін.). || Мати бажання відчути, пізнати що … Український тлумачний словник
головний — а/, е/. 1) Прикм. до голова 1). 2) Який рухається попереду чого небудь; передній. 3) Найважливіший, основний, суттєвий. || у знач. ім. головне/, но/го, с. •• Головна/ тона/льність муз. а) тональність, у якій викладається і зазвичай закінчується… … Український тлумачний словник
правда — и, ж. 1) Те, що відповідає дійсності; істина. || Певна сукупність достовірних відомостей про що небудь. || Дійсний стан речей. Дійти правди. 2) Правдивість; правильність. || чого, у знач. означ. Який відповідає істині, дійсності. 3)… … Український тлумачний словник